-
1 Мал
малий. У него пятеро детей мал-мала меньше - у його п'ятеро дітей одно одного менше; у його п'ятеро дітей - сама за себе малеча (дрібнота). От -ла до велика - від малого до найстаршого. -
2 bear
I1. n1) ведмідь; ведмедиця2) ведмеже хутро3) перен. груба, невихована людина4) спекулянт, що грає на пониження (на біржі)5) ручний діркопробивний прес; медведка6) мор. швабра (для миття палуби)7) постілка (для витирання ніг)8) розм. ячмінь9) розм. наволочка10) астр.Great B. — Велика Ведмедиця, Великий Віз
B. State — амер. «Ведмежий штат» (жарт. назва штату Арканзас)
as cross as a bear with a sore head — злий, як пес; дивиться звіром
2. vграти на пониження (на біржі)IIv (past bore; p.p. borne)1) носити, нести; переносити; перевозити2) гнати, відносити (вітром)3) прямувати, рухатися; триматися; повертатися4) знаходитися, простягатися5) мати (на собі)6) терпіти, зносити, витримувати, нести тягар (навантаження)7) спиратися (на щось); натискати, тиснути8) дозволяти, допускати9) (p.p. тж born) родити, народжувати□ bear along — нести з собою
□ bear off — відхилятися; відчалювати
□ bear out — підтверджувати, підтримувати, підкріпляти
□ bear up — підтримувати, підбадьорювати
◊ to bear arms — служити в армії
◊ to bear a company to smb. — проводити час з кимсь
◊ to bear comparison — витримувати порівняння
◊ to bear in mind — пам'ятати, мати на увазі, враховувати
◊ to bear oneself — поводитися
◊ to bear a resemblance — мати схожість
◊ bear a hand! — допоможіть!
* * *I n1) ведмідь; ведмедиця2) ведмідь, незграбна людина5) бірж. проф. спекулянт, що грає на зниження6) ручний діропробивний прес, медведка7) метал. "козел"II vбірж. проф. грати на зниженняIII v(bore; borne, born)1) переносити, перевозити; носити, нести (звич. що-небудь важке)2) гнати, нести (тж. bear along); направлятися, повертатися; триматися3) знаходитися, простягатися, простиратися ( про місцевість)4) наводити (телескоп, гармату)5) мати (ознаки, сліди), нести на собі6) мати, володіти7) витримувати, нести тягар, навантаження (тж. bear up)8) (on, upon) спиратися ( на що-небудь); стояти ( на чому-небудь); натискати, тиснути, давити9) мати відношення до ( чого-небудь), бути пов'язаним з ( чим-небудь)10) допускати, дозволяти11) (p.; p.; тж. born) народжувати; родити, породжувати; приносити плоди12) refl триматися, поводитися13) терпіти, виносити, витримувати (біль, катування); переносити ( операцію)14) у заперечних або питальних реченнях терпіти, виносити; миритися ( з чим-небудь)15) нести, зазнавати (витрат, збитків)to bear evidence /testimony, witness/ — свідчити
17) почувати, плекати, таїти ( почуття)18) поширювати ( чутки), розносити ( плітки)19) матиIV n; діал. V n; діал. -
3 comprise
v1) включати, містити в собі; охоплювати; становити2) входити до складу3) складатися з* * *vвключати, містити в собі, становити; охоплювати; складатися з; входити до складу -
4 trail
1. n1) слід, відбиток2) слід (людини, тварини)3) стежкаblazed trail — амер. проторована доріжка; уторований шлях
to blaze the trail — а) прокладати шлях у лісі, роблячи зарубки
6) іти новими шляхами; бути новатором (піонером)4) переслідування, полювання по сліду5) бот. сланкий пагін6) військ. хобот лафета7) військ. положення з гвинтівкою наперевіс; амер. положення з гвинтівкою «в руці»8) ав. лінійне відставання бомбиtrail blazer — а) новатор, піонер; б) той, хто прокладає шлях (стежку) (в лісі)
2. v1) іти по сліду, вистежувати2) прокладати шлях, протоптувати стежку4) наносити (бруд у хату)5) плентатися, іти позаду, відставати6) іти безладно7) звисати8) стелитися (про рослини)9) розм. заманювати; обманюватиto trail one's coat — триматися зухвало; лізти в бійку
* * *I [treil] n1) слід, хвістvapour /condensation/ trail — aв. інверсійний /конденсаційний/ слід
the engine left a trail of smoke [of dust]behind it — машина залишила після себе хмару диму [пороши]; трен, шлейф ( плаття)
a trail of clouds — шлейф хмар; звита; наслідки
2) слід ( людини або тварини); запах ( людини або тварини)false trail — помилковий слід (перен.)
in trail — aмep. гуськом, слід в слід; один за одним, в один ряд
planes flying in trail — літаки, що летять один за одним
a trail of blood from the house to the barn — кривава доріжка /-ий слід/ від будинку до комори
to be on the trail of smb — напасти на чий-н. слід
to get on /to hit/ the trail — напасти на слід [ср. тж. є;]
to get off /to lose/ the trail — втратити слід, збитися із сліду
to throw smb off the trail — збити кого-н. із сліду
to follow the trail — йти по сліду, висліджувати
3) стежка, стежинаblazed trail — aмep. уторована доріжка /-ий шлях/; to blaze the trail прокладати шлях в лісі, роблячи карби на деревах; йти новими шляхами, бути піонером /новатором/; the trail through the woods is overgrown with bushes лісова стежина заросла чагарником cпopт. траса; лижня
to break trail — прокладати трасу /лижню/; ( пройдений) шлях
the trail of Tamerlane — шлях Тамерлана, слідами Тамерлана
5) бoт. втеча6) війск. хобот лафета7) aв. лінійне відставання бомби8) гeoл. передній виступ раковини9) війск. положення у ноги ( зброї)to hit the trail — відправитися, виступити, вийти на шлях (перен.)
II [treil] vcandidates hitting the campaign trail — кандидати, вступаючі в передвиборну боротьбу; cл. провалювати, забиратися; [див.; тж. 2]
1) йти по сліду, висліджуватиto trail a deer [a criminal] — висліджувати оленя [злочинця]
to trail a fugitive to his hiding place — вислідити, де ховається втікач; слідувати (за ким-н., чим-н.)
we trailed the car in front of us — ми слідували за автомобілем, що їхав попереду
reporters trail him constantly — за ним хвостом ходять репортери; = від репортерів не відв'яжешся
2) прокладати шлях, протоптувати стежину3) тягнути, волочитиtrailing clouds of glory — несучи тягар /в ореолі/ слави
she trailed five children after her — вона тягнула за собою п'ятеро дітей; тягнутися, волочитися
her long train trailed in the mud — її довгий шлейф тягнувся по грязі; притягати
4) тягнутися, плентатися; відставати, йти ззадуthe old horse just trails along — стара коняка ледве ноги волочить; поступатися, бути в хвості
to trail the other candidates on the ticket — бути в хвості списку кандидатів; йти ззаду, відсиджуватися за спиною ( суперника на скачках)
5) тягнутися (утворюючи хмару, смугу)6) йти безладно, рухатися розкидано7) звисати, звішуватися (про волосся, нитки)locks trail over her eyes — волосся закриває їй очі; слатися ( про рослини)
creepers trailed over roofs and walls — повзучі рослини обвивали дахи, стіни
8) заманювати, одурювати; рекламувати ( по телебаченню)10) cпeц. тралити ( колоди)11) війск. тримати або нести у ноги ( зброю)trail arms! — до ноги! ( команд)
to trail one's coat — триматися зухвало, лізти в бійку
-
5 trail
I [treil] n1) слід, хвістvapour /condensation/ trail — aв. інверсійний /конденсаційний/ слід
the engine left a trail of smoke [of dust]behind it — машина залишила після себе хмару диму [пороши]; трен, шлейф ( плаття)
a trail of clouds — шлейф хмар; звита; наслідки
2) слід ( людини або тварини); запах ( людини або тварини)false trail — помилковий слід (перен.)
in trail — aмep. гуськом, слід в слід; один за одним, в один ряд
planes flying in trail — літаки, що летять один за одним
a trail of blood from the house to the barn — кривава доріжка /-ий слід/ від будинку до комори
to be on the trail of smb — напасти на чий-н. слід
to get on /to hit/ the trail — напасти на слід [ср. тж. є;]
to get off /to lose/ the trail — втратити слід, збитися із сліду
to throw smb off the trail — збити кого-н. із сліду
to follow the trail — йти по сліду, висліджувати
3) стежка, стежинаblazed trail — aмep. уторована доріжка /-ий шлях/; to blaze the trail прокладати шлях в лісі, роблячи карби на деревах; йти новими шляхами, бути піонером /новатором/; the trail through the woods is overgrown with bushes лісова стежина заросла чагарником cпopт. траса; лижня
to break trail — прокладати трасу /лижню/; ( пройдений) шлях
the trail of Tamerlane — шлях Тамерлана, слідами Тамерлана
5) бoт. втеча6) війск. хобот лафета7) aв. лінійне відставання бомби8) гeoл. передній виступ раковини9) війск. положення у ноги ( зброї)to hit the trail — відправитися, виступити, вийти на шлях (перен.)
II [treil] vcandidates hitting the campaign trail — кандидати, вступаючі в передвиборну боротьбу; cл. провалювати, забиратися; [див.; тж. 2]
1) йти по сліду, висліджуватиto trail a deer [a criminal] — висліджувати оленя [злочинця]
to trail a fugitive to his hiding place — вислідити, де ховається втікач; слідувати (за ким-н., чим-н.)
we trailed the car in front of us — ми слідували за автомобілем, що їхав попереду
reporters trail him constantly — за ним хвостом ходять репортери; = від репортерів не відв'яжешся
2) прокладати шлях, протоптувати стежину3) тягнути, волочитиtrailing clouds of glory — несучи тягар /в ореолі/ слави
she trailed five children after her — вона тягнула за собою п'ятеро дітей; тягнутися, волочитися
her long train trailed in the mud — її довгий шлейф тягнувся по грязі; притягати
4) тягнутися, плентатися; відставати, йти ззадуthe old horse just trails along — стара коняка ледве ноги волочить; поступатися, бути в хвості
to trail the other candidates on the ticket — бути в хвості списку кандидатів; йти ззаду, відсиджуватися за спиною ( суперника на скачках)
5) тягнутися (утворюючи хмару, смугу)6) йти безладно, рухатися розкидано7) звисати, звішуватися (про волосся, нитки)locks trail over her eyes — волосся закриває їй очі; слатися ( про рослини)
creepers trailed over roofs and walls — повзучі рослини обвивали дахи, стіни
8) заманювати, одурювати; рекламувати ( по телебаченню)10) cпeц. тралити ( колоди)11) війск. тримати або нести у ноги ( зброю)trail arms! — до ноги! ( команд)
to trail one's coat — триматися зухвало, лізти в бійку
-
6 мера
1) (измерит. величина) міра (мн. міри, мір). [Міра довжини (Сл. Ум.). Золото, як міра вартости (Економ. Наука). Якою мірою міряєте, - відміряється вам (Біблія)]. -ры линейные (погонные), квадратные, кубические - міри лінійні, квадратові, кубічні. -ра времени - міра часу, (измерение) вимір часу. Палата мер и весов - палата мір і ваги. -рою (по счёту) выдавать что - видавцем давати (видавати) що. [Хліб видавцем дали (Н.-Лев.)];2) (четверик хлеба) мірка, міра. [Він мірку гороху насипав (Рудч.)];3) (сосуд для измерения) мірка; (убираемой свёклы) мірниця. [Висип борошно в мірку (Брацлавщ.). Своїми буряками досипає її мірниці (Коцюб.)];4) (в стихосл.) міра, розмір (-ру), метр (-ру);5) (степень, размер, предел и т. п.) міра. -ра наказания - міра (вимір) кари. -ра содеянного - міра заподіяного. В той, в такой -ре (степени) - тією (тою), такою мірою, в тій, в такій мірі. [Твори, що тією чи иншою мірою задовольняють естетичні вимагання (Єфр.). Річ це занадто коротка, щоб бути повною в такій мірі, якої треба (Грінч.)]. В какой -ре - якою мірою, в якій мірі, в яку міру. В большой, в значительной -ре (степени) - великою мірою. [Дещо з тих перспектив великою мірою і справдилося (Єфр.)]. В большей, в меньшей -ре - більшою, меншою мірою, в більшій, в меншій мірі. В одинаковой, в равной, в той же -ре (степени) - однаково, (а) так само, (зап.) зарівно. Не всі однаково своїй долі корились (Куліш). Стережіться зарівно батька, як і сина (Франко)]. В полной -ре - повною мірою, на повну (на цілу) міру, до повної повні (Куліш), ущерть, аж до краю, цілком. [Використати повною мірою (Єфр.). Не розгорнув свого хисту на повну (цілу) міру (Єфр.). Коцюбинський тягся до оригінальних країв і використовував їх ущерть (Єфр.). Почував себе аж до краю героєм (Крим.)]. По -ре чего - відповідно до чого, в міру чого. По -ре моих средств - відповідно до моїх коштів (засобів), в міру моїх коштів (засобів). По -ре трудов и награда - відповідно до праці (в міру праці) й нагорода. По -ре того как - в міру того як. [В міру того як ростуть суперечності (Азб. Ком.)]. По -ре получения, поступления чего - в міру того як одержується, надходить (вступає), (в прошлом) одержувано, надходило (вступало), (в будущем) одержуватиметься, надходитиме (вступатиме) що. По -ре возможности, по -ре сил - в міру спромоги, по змозі (по спромозі), що сила зможе. По -ре сил наших - як наша сила, як наше посилля. По крайней -ре - принаймні, (зап.) принайменше, (диал.) прейма (Свидниц.), (хотя бы) бодай; см. ниже - по меньшей мере. Кинувся миттю униз, щоб принаймні умерти з своїми вкупі (Дніпр. Ч.). Чи ти перестанеш брехати бодай собі самому? (Коцюб.)]. По меньшей (по крайней) -ре (минимум) - що-найменш(е), принайменше, принаймні, бодай. [Щоб здійснити цю програму, треба що-найменше (принаймні) три роки (Київ). Кругом кождої матері роїлося бодай по п'ятеро дітей. (Франко)]. Это по меньшей -ре странно - це, що-найменше, чудно (дивно). По большей -ре - що-найбільш(е); (по большей части) здебільшого, здебільша, побільше. В -ру (соответственно) - до міри, помірно; (об обуви, одежде) до міри, в міру. [Як п'єш до міри, то горілка панує чоловікові (Полтавщ.). У помірно натопленій хаті (Грінч.)]. Сделанный в -ру - зроблений до міри, помірний. Не в -ру - не до міри, (редко) невзаміру; (об обуви, одежде) не до міри, не в міру, не на мірку; (чересчур) занадто, через край, через лад; (неподсилу) не під силу. [Присмачає вона ласощі невзаміру (М. Вовч.)]. Без -ры - без міри, міри нема, незмірно; см. Сверх меры. [Се мук йому без міри завдало-б (Грінч.)]. Сверх, свыше -ры, через -ру - над міру, через лад, надто, занадто; (непосильно) над силу. [Через лад багато набрав, - от і не піднесе (Грінч.). Що надто - то погано (Приказка)]. Свыше всякой -ры - (по)над усяку міру. Всему есть -ра - всьому (на все) є міра (предел: край). Превышать, превысить -ру - переходити, перейти міру. Знать, соблюдать, наблюдать -ру, не знать -ры в чём - знати (держати) міру, додержувати(ся) міри, не знати міри в чому. [Жартуйте та й міру знайте (Н.-Лев.). Держи віру, держи й міру (Приказка)]. Душа -ру знает - душа міру знає. Подойти под -ру - см. Мерка 2. Выше -ры и конь не скачет (не прянет) - понад себе і кінь не цибне;6) (мероприятие) захід (-ходу), (обычно во мн. ч.) заходи (-дів), (редко) запобіг, забіг (-гу), забіги (-гів), (средство) спосіб (-собу). [Репресивні (тактичні) заходи (Єфр.). Своїми школами і иншими забігами (єзуїти) поперевертали багацько руських патронів у латинство (Куліш)]. -ры воздействия - заходи (до) впливу, (щоб) вплинути. -ры к восстановлению - заходи до відновлення. -ры действительного наблюдения - засоби справжнього доглядання. -ра обеспечения - спосіб забезпечення. -ры предосторожности - застережні (пересторожні) заходи, заходи проти небезпеки; см. Предосторожность. -ры предупредительные - запобіжні (попередні) заходи, заходи попередити що. -ры пресечения - припинні (припиняльні) заходи, заходи до припинення. -ры принудительные - примусові заходи. Высшая -ра наказания - найвища кара, розстріл (-лу). Изыскивать -ры - добирати способу. Прибегать к -рам - вдаватися до заходів. Прибегнуть к иным -рам - вжити инших заходів, удатися до иншого способу. Принимать, принять, употреблять, употребить -ры по отношению к кому, к чему - вживати, вжити заходів, робити, зробити заходи (диал. захід) що-до кого, (що-)до чого, над ким, чим, коло чого, добрати способу. [Вам сорому нема всіх заходів ужити, щоб сей побожний пан не став у мене жити (Самійл.). Робити заходи, щоб його силоміць притягли до нас, я не хочу (Крим.)]. Принимать зависящие -ры - вживати належних заходів. Помогайте ему всеми -ми - (до)помагайте йому всяким способом, всіма способами.* * *1) мі́раме́ры длины́, объёма — мі́ри довжи́ни, об'є́му
без ме́ры — без мі́ри; ( безмерно) безмі́рно
2) ( мероприятие) за́хід, -ходу3) ( единица ёмкости сыпучих тел) мі́ра, мі́рка; ( убираемой свёклы) мі́рниця -
7 починивать
и Починять починить что лагодити, полагодити, ладити, поладити, ладнати, поладнати, (бельё, одежду) латати, полатати що; (настроить) налагоджувати, налагодити, наладжувати, наладити, наладнати, (во множ.) поналагоджувати, поналаджувати, що; (подправить) підлагоджувати, підлагодити, підладити, підладнати, (бельё, одежду), підлатувати, підлатати (во множ. попідлагоджувати, попідлатувати) що; (заделать дыру, брешь) залагоджувати, залагодити, заладити, заладнати, залатувати, залатати (во множ. позалагоджувати, позалатувати) що. -нить со всех сторон, везде, на всех местах - облагодити, обладити, обладнати, облатати, вилагодити, виладнати (усюди). Срв. Поправлять, Подправлять. -нять (-нить) сапоги, ботинки - лагодити (полагодити) чоботи, черевики. -нять (-нить) бельё, одежду кому - латати (полатати, позалатувати, попідлатувати) білизну (плаття), одежу кому, облатати (во множ. пооблатувати) кого. [Нема кому ні обіпрать, ні облатать - треба женитися (Номис). П'ятеро дітей та все хлопці, усе на їх так і горить. Треба-ж їх пооблатувати (Богодух.)]. -нять телегу, сани, плуг - лагодити (полагодити), ладити (поладити), ладнати (поладнати), (настроить) налагодити, наладити, наладнати воза, сани, плуг. -нять ружьё - полагодити, налагодити рушницю. -нять дом, избу - лагодити, полагодити, облагодити будинок, хату. -нять невод, сети - лагодити, полагодити, вилагодити, налагодити невід, мережі, направляти, направити невід, мережі, понаправляти неводи, мережі. [Поки отаман дірку залата, то хлопець три… Вилагодили невід удвох (Март.)]. -нить крышу - полагодити, залагодити, заладнати, полатати, залатати дах, (соломенную) стріху. [Стріха в його добре попрогнивала і мохом пообростала: треба заладнати (Г. Барв.). Церкву обдирає, а коршму латає (Номис)]. Оканчивать, окончить -нять - долагоджувати, долагодити, доладжувати, доладити що. [Чи ти скоро долагодиш воза? (Гр.)]. Починенный - полагоджений, поладжений, поладнаний, полатаний, налагоджений и т. д.* * *см. починять -
8 Заплачивать
заплатать и заплатить латати, залатувати, залатати, вилатати, полатати, позалатувати що. [Так розбагатіла: поли деру ти спину латаю (Номис). Докучила мені оця латанина: що день божий латки латаю (Богодух.). Кожуха вилатать (Основа 1862). У неї були продерті лікті, либонь ніколи було й залатати (Л. Укр.)]. -тать кому одежду - облатати (о мн.) пооблатувати кого. [Та їх треба обшить, треба й облатать (Милорад.). П'ятеро дітей та все хлопці, усе на їх так і горить. Треба-ж їх пооблатувати (Богодух.)]. Заплатанный и Заплаченный - латаний, залатаний, полатаний, (о мн.) позалатувані, поналатувані. [Лучче своє латане, ніж чуже хапане (Номис). Хлопець у свитині полатаній (Шевч.). Коліна поналатувані, чоботи стоптані (Тесл.)]. -ться - лататися, залатуватися, залататися, полататися, (о мн.) позалатуватися. -
9 пятеро
п'ятеро (-рох, -ром, -рома и -рма), ум. п'ятірко. [П'ятеро людей. Хіба п'ятеро горобців не продають за два шаги? (Єванг.). П'ять корів, п'ятеро телят (Круш.). У старшого нема дітей, а в меншого ціла метка, аж п'ятірко (Г. Барв.)]. В -ром - уп'ятьох. Впятеро - уп'ятеро.* * *п'я́теро, -тьо́х; п'яті́рко; ( пять) п'ять, -ти́ и -тьо́х -
10 мальчик
1) хлопець (-пця), хлопчик, ум. хлопчичок (-чка), хлоп'я (-яти), ум. хлоп'ятко, хлоп'яточко, хлопча (-чати), хлопченя (-няти), ум. хлопчатко, хлопченятко, хлопчина, хлопчак (-ка), хлоп'яга, пахолок, пахоля (-ляти), ум. пахолочок (-чка). [П'ятеро діток Бог дав: дві дівчини і три хлопці (М. Вовч.). В його двоє дітей зосталося: хлопчик і дівчинка (Рудч.). Ти вже не хлопець, а парубок: затого й на вечерниці (Кониськ.). Хіба-ж Петро парубок? Він іще хлопчак (Звин.). П'ять або шість год хлоп'яті - вже воно й у штанцях (Рудч.). Ой, де-ж ти будеш ночувати, хлопчино-хлопчиночко (Чуб. V). Росте те хлопчатко (Морд.). Ходіть лишень швидче, хлопченята, я по яблучку вам дам (М. Вовч.). Скажи мені правду, мале пахоля (Метл.). Я малий пахолок, родився в вівторок, а в середу рано мене до школи віддано (Пісня)]. -чик ещё спящий с матерью - підбічний хлопець. Выхоленный -чик (бутуз) - буцик, ум. буцичок (-чка), буценя (-няти), ум. буценятко, буценяточко. [Ич який буцик! Видно що панська дитина (Сл. Яв.)]. Мальчики (собир.) - хлоп'яцтво. [І чоловіки, і жіноцтво, і хлоп'яцтво, та й дітвора туди-ж (Квітка)]. Вести себя, как -чик - поводитися по-хлоп'ячому. Быть -ком - хлопцювати. [Тут він хлопцював, тут виріс і молодиком став (Сл. Гр.)]. -чик-с-пальчик - покотигорошко, хлопчик-мізинчик. -чики в глазах - чортики перед очима, в-очу темно;2) -чик в услужении - хлопець, хлопчак, наймитча (-чати), (казачок) пахолок, пахоля (-ляти). [Сліпий кобзар під чиїмсь возом обідає з своїм хлопцем (М. Вовч.). Ото! Хіба ти в нього пахоля (Л. Укр.)]. -чик на побегушках - попихач, побігун (-на), побігущий хлопець. Я тебе не -чик - я тобі не наймит, не попихач;3) (скамеечка, разувайка) підніжок (-жка), підніжня (-ні), ослінчик.* * *1) хло́пчик, хло́пець, -пця; хлопча́к, -а, хлоп'я́к, -а\мальчик с па́льчик — фольк. хло́пчик-мізи́нчик, род. п. хло́пчика-мізи́нчика
2) ( малолетний слуга) хло́пчик, хло́пець, козачо́к, -чка́ -
11 мелюзга
1) см. Мелочь 1;2) (мелкая рыба) мільга, мілька, мулька, молявка. [В цьому закіску мільки аж кишить (Кролевеч.)];3) (малые дети) малеча, маліж (-ліжи), маленьство, маленята (-нят), дріб (р. дробу), дробина, дріб'язок (-зку), дрібнота, капельня. [Дітей у нього багато, та все така маліж (Кролевеч.). Покинув троє сиріт, саме маленьство (Звин.). Лишив я вас (діточок) самих у хаті, дріб такий, без кришки хліба! (Франко). П'ятеро дробини- маленят (Франко). Оце-ж уся моя капельня! (Звин.)];4) см. Мелкота 3.* * *1) ( о маленьких существах) дрі́б'язок, -зку, дрібно́та; ( о детях) малеча; ( мелкая рыба) мі́лька2) перен. дрі́б'язок, дрібно́та
Перевод: со всех языков на украинский
с украинского на все языки- С украинского на:
- Все языки
- Со всех языков на:
- Украинский